Teoria(8.)
Українська
КІСТИ ЩЕЛЕПНИХ КІСТОК
ОСНОВНА МЕТА: 100% транскрипція клінічних знань — від молекулярної патофізіології OKC до методів радикалізації рідиною Карнуа та кріодеструкцією.
🩺1. ВИЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ
🩸 Патофізіологія
Патологічна порожнина, заповнена рідким, напіврідким або газоподібним вмістом.⚠️ Діагностичний ключ
Відсутність зв'язку з утворенням гнійного вмісту (гній з'являється виключно при вторинному інфікуванні).Локалізація: Щелепні кістки (найчастіше), м'які тканини, верхньощелепні пазухи.
📉 Класифікація ВООЗ 2017
| Категорія класифікації | Кісти |
|---|---|
| Одонтогенні запальні кісти | 1. Коренева (радикулярна) кіста (RC) 2. Запальна періодонтальна (бічна) кіста (IPC) |
| Одонтогенні та неодонтогенні кісти розвитку | 1. Фолікулярна кіста (DC) 2. Одонтогенна кератокіста (OKC) 3. Бічна періодонтальна кіста (LPC) 4. Одонтогенна ботріоїдна кіста (BOC) 5. Гінгівальна кіста (GC) 6. Одонтогенна залозиста кіста (GOC) 7. Кальцинуюча одонтогенна кіста (COC) 8. Ортокератотична одонтогенна кіста (OOC) 9. Кіста носо-піднебінного каналу (NDC) |
Джерело: Розділ 8, Таблиця 8.1
🦠2. ОДОНТОГЕННІ ЗАПАЛЬНІ КІСТИ
2.1. Коренева (радикулярна) кіста (RC)
🩸 Етіологія: Епітеліальні залишки Маляссе + дегенерація під впливом інфекції некротизованої пульпи.
📍 Локалізація: 60% верхня щелепа (переважно бічні різці), 40% нижня щелепа. Тимчасовий прикус: здебільшого нижні моляри.
🩻 Радіологія: Однокамерний дефект. Остеосклеротична облямівка (зникає при нагноєнні).
Клініка: Безсимптомна до моменту пошкодження кортикальної пластинки -> ⚠️ Симптом Дюпюїтрена (пергаментний хрускіт).
💎 Залишкова (резидуальна) кіста: Залишена після екстракції. Статистично найчастіше трансформується в первинний внутрішньокістковий рак.
💊 Лікування:
• Малі RC: Ендодонтія (кишенькова форма – контакт просвіту кісти з каналом).
• Хірургічне: Вилущування (цистектомія). Рецидиви дуже рідкісні.
2.2. Запальна періодонтальна кіста (IPC)
🩸 Етіологія: Запалення періодонтальної кишені зуба, що частково ретенований або прорізується.
📉 Епідеміологія: До 5% кіст щелеп. У 2 рази частіше у чоловіків. Часто симетричні/двосторонні.
• Дорослі: Нижні 8-ки (щічна сторона).
• Діти/Молодь: Фуркація нижніх 6-рок або 7-рок.
Зуб має живу пульпу і нахилений у щічний бік.
Клініка: Рецидивуючі перикоронарити, біль, набряк, тризм, галітоз.
Джерело: 8.1.1, 8.1.2
📉3. КІСТИ РОЗВИТКУ
3.1. Фолікулярна (зубовмісна) кіста (DC)
📉 Статистика: 2-га за частотою кіста щелепних кісток.
| Ознака | Форма розвитку | Запальна форма |
|---|---|---|
| Вік | 2.–3. десятиліття життя | 1.–2. десятиліття життя |
| Етіологія | Тиск зуба -> венозний застій -> рідина | Інфекція від кореня тимчасового зуба |
| Локалізація | Нижні зуби мудрості | Нижні премоляри |
| Стать | У 2 рази частіше чоловіки | Без преференцій |
⚠️ Exam Trap: Утворення > 3 см потребують біопсії перед операцією (ризик імітації пухлин). 💊 Лікування: Вилущування (зуб залишаємо, якщо він корисний для оклюзії).
3.2. Одонтогенна кератокіста (OKC) - Агресор
⚠️ Статус: Напівзлоякісна (мікрокісти-сателіти, агресивний ріст). 🩸 Генетика: Мутація/інактивація гена PTCH1 (локус 9q22.3). Шлях Sonic Hedgehog. 💎 Синдром Горліна-Гольца.
📉 Епідеміологія: 3-тя за частотою. 10.–30. роки життя (синдромальні форми раніше). Частіше у білошкірих чоловіків. Локалізація: > 2/3 нижня щелепа (кут, гілка). Верхня щелепа (1/3): бічний відділ, частіше у літніх.
Клініка: Вміст: рогові маси (густі, жовтуваті). Перетинає серединну лінію. 💎 Лікування: Заборона простого вилущування! Необхідна периферійна радикалізація. Рецидиви: 25–32% (з радикалізацією 8%).
3.3. Бічна періодонтальна (LPC) та Ботріоїдна (BOC) кісти
• LPC: 40.–70. роки життя (6-те десятиліття). Ікла та премоляри нижньої щелепи. Пульпа жива. Рецидиви рідкісні (3-4%).
• BOC: Дуже рідкісна. Багатокамерний, експансивний варіант LPC. 5.–7. десятиліття. ⚠️ Рецидиви 30% (навіть через 10 років).
3.4. Залозиста (GOC), Кальцинуюча (COC), Ортокератотична (OOC)
• GOC: 0,012–1,3% кіст. 6-те десятиліття. Агресивна. ⚠️ Симптом Венсана та парестезії. Агресивний варіант LPC/BOC. Ризик трансформації у мукоепідермоїдний рак.
• COC (Кіста Горліна): Містить клітини-тіні. Пік бл. 30 років життя. Часто разом з одонтомою. Солідна форма: дентиногенна пухлина, що містить клітини-тіні.
• OOC: Не пов'язана з синдромом Горліна-Гольца. 30.–50. роки життя, у 2 рази частіше у чоловіків, тіло нижньої щелепи бічно. Рецидиви 2%.
3.5. Кіста носо-піднебінного каналу (NDC)
📉 Епідеміологія: 5–12% кіст щелеп. 30.–60. роки життя, у 3 рази частіше чоловіки. 🩻 Радіологія: Форма серця (через накладання передньої носової ості). 👃 Валик Гербера (випинання дна носа).
Джерело: 8.2.1 - 8.2.9
⏲️4. МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ
4.1. Техніки видалення
• Вилущування (Цистектомія): Метод вибору. Видалення оболонки повністю.
• Кюретаж (Curettage): Коли оболонка розривається. Збільшує ризик рецидиву (особливо при OKC).
• Резекція кістки: Крайова або сегментарна. Тільки при рецидивуючих OKC/GOC з інфільтрацією м'яких тканин.
4.2. Периферійна радикалізація (Таблиця 8.3.3)
| Вид | Фактор / Засіб | Діапазон дії |
|---|---|---|
| Механічна | Кісткова фреза | 1–2 мм |
| Хімічна | 🧪 Рідина Карнуа | 1,5 мм |
| Фізична | 🧊 Кріодеструкція | 0,8 мм |
| Фармакологічна | 5-фторурацил | (При мутації PTCH1) |
🧪 Склад рідини Карнуа: 6 мл абсолютного спирту, 1 мл льодяної оцтової кислоти, 1 г хлориду заліза.
🧊 Суміш для кріодеструкції: Пропан, бутан та ізобутан (або рідкий азот).
4.3. Одноетапний метод (Partsch I)
Процедура: Декомпресія + Обтуратор + Біопсія. Показання: Великі утворення, діти, ризик пошкодження N. V3, пазух або носа.
Джерело: 8.3.1 - 8.3.5
🚨 ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПАСТКИ (TRAPS)
⚠️ Absolute No-Go: Не лікуйте OKC тільки вилущуванням (Partsch II) без радикалізації — рецидив майже гарантований. Не видаляйте зуби, що межують з IPC/LPC, без перевірки життєздатності — вони зазвичай живі!
🧨 Дистрактори: Рідина Карнуа: містить хлорид заліза, а не сульфат. Серце в NDC: його утворює передня носова ость, а не сам дефект. OKC на верхній щелепі: 1/3 випадків, переважно у літніх. Ракова трансформація: найчастіше при резидуальній кісті.